„Все має відбуватись виключно у «правовому полі»”, – постійно говорить наш Президент. Цю фразу ми чули на Майдані, цю фразу ми чули, коли не була розпущена Верховна Рада, і був призначений на посаду Прем’єр-міністра Віктор Янукович, цю фразу ми продовжуємо перманентно чути і досі.
Одразу ж хочеться спитати: а що таке «правове поле»? Напевно, це, коли півтора роки не обирається Конституційний Суд, коли реформа Конституції ухвалюється пакетом із порушенням конституційних норм, без остаточного ухвалення КС, а гарант Конституції, омбудсман і депутати при цьому не роблять відповідного подання, коли ухвалюється безліч Законів України, що суперечать нормам Конституції… Оце і є правове поле? Даруйте, але це – правова тундра!
До речі, щодо «правового поля», хіба не у «правовому полі» було вбито під час Голокосту шість мільйонів євреїв і шістсот тисяч ромів? З точки зору позитивного права все відбувалося повністю у правовому полі. Спочатку чесна перемога на виборах нацистів, далі «законне» відсторонення від влади усіх інших політичних сил і тоталітаризація суспільства, в процесі якої знов таки «законне» – ухвалення нелюдяних законів, за якими потім знищувалися мільйони людей. Нагадаємо, нацисти були засуджені Нюрнберзьким трибуналом за злочини проти людства на засадах природного права, тобто зовсім в іншому «правовому полі», що доводить примат природного права над позитивним.
Але повернемося до нашої тундри! На відміну від «законослухняних» німців-нацистів російська євразійська ментальність породила зовсім інше ставлення до «правового поля». Бачите – зовсім інші простори, надто широке «поле» діяльності. Інше відчуття простору – інше відчуття часу. Як говорив гуманіст Сеттембріні – герой «Чарівної гори» Томаса Манна: «хіба недбалість цих людей щодо часу не пов’язана із безмірністю простору, яке займає їхня країна? Там де багато простору, багато й часу – недарма про них кажуть, що це народ, у якого є час і який може чекати. Ми європейці – не можемо». Звідси ж євразійське відчуття безкрайніх просторів «правового поля». Тут вам не тільки поле, а й степ, і пустеля, і тундра, і тайга, і все дуже-дуже «правове»! Ще Салтиков-Щедрін помітив, що вся суворість законів Російської імперії пом’якшується лише повсюдним їх невиконанням. У палиці два кінці, якщо можна в такий спосіб пом’якшити суворість законів, то можна, як виявилося, всупереч законам знищити мільйони людей, як це було у Радянському Союзі.
Нажаль, європейська Україна успадкувала євразійське ставлення до права. Українці відчувають себе європейцями, але відчуття і виховання права залишається євразійським. Увесь комплекс проблем пов’язаних із правами людини, із ставленням громадян до права успадкований від СРСР і Російської імперії. Тому тут ухвалення законів робиться здебільшого з метою або з урахуванням механізму обходу цього закону або його використання в приватних чи корпоративних інтересах, саме тому тут суперважко подолати корупцію.
А найстрашніше, що теж саме відбувається із Основним Законом, покликанням якого є оберігання прав і свобод людини від посягань держави. От де все відбувається у «правовій тундрі»! Конституція із самого початку не була прийнята в результаті конституційного процесу, в якому би брало участь громадянське суспільство. Вона була політичною змовою можновладців, була дарована народу згори, без урахування будь-яких ідей «знизу». Вона була і залишається надто декларативною, щоб бути законом прямої дії. А що творив куплений Кучмою «Конституційний Суд»!? Як жартували юристи, він, зокрема, відкрив нову математичну формулу «1+1=1» і застосував її до можливості балотування Кучми на третій термін!
Все мало б змінитися після перемоги помаранчевої революції. Яка не яка, а все ж Конституція мала отримати справжнього гаранта в особі Президента Віктора Ющенка. Але, нажаль, у його ставленні до права ми бачимо те саме євразійство, той самий політичний прагматизм, нехай тричі «стратегічно важливий» і виключно з благими намірами, навіть більше – як у Леніна – «с исторической необходимостью» об’єднання нації!
Пане Президенте! Ми щиро щасливі, що Ви – перший український політик, який має історичне мислення, який усвідомлює історичний шлях нації і роль особистості в історії! Ми раді, що Ви оперуєте відрізками часу більшими за місяці і роки. Але коли Ваші дії порушують принципи верховенства права – пробачте, так робити не можна!
Чи є легітимним увесь сучасний політичний процес? На наш погляд, можна a priori піддати сумніву легітимність усього, що відбувалося в період, коли не функціонував Конституційний Суд. Можна ставити під сумнів усі рішення, що ухвалювалися і продовжують ухвалюватися після вступу в дію так званої «політреформи», доки її легітимність не підтверджена Конституційним Судом. І скільки б не трубили нелегітимний прем’єр Янукович з таким саме нелегітимним спікером Морозом про те, що ніби-то політреформа вже відбулась і її неможливо скасувати – це просто дзижчання двох комах у правовій тайзі. Aquila non captat muscas (Орел не ловить мух – лат.) – хай собі дзижчать!
Пане Президенте, Народні Депутати від Нашої України, любі друзі! Досить знущатися з права і з усіх нас! Робіть подання до КС щодо скасування цієї огидної політреформи!
А далі треба змінювати Основний Закон «знизу». Щоб Конституція була не декларацією, а законом прямої дії; щоб у ній нарешті з’явилася категорія, яка визначає її покликання – категорія свободи; щоб Конституція стала міцним фундаментом держави, а не гойдалкою повноважень, яку розхитують різні політичні угруповання, називаючи її красиво «системою важелів і противаг», щоб у КС могли відстоювати свої інтереси не тільки політики, а й люди свої права.
До речі, поняття «правове поле» перекладається англійською, як «legal environment», тобто дослівно «правове або законне середовище». Яке наше рідне середовище? Хіба ми в тундрі живемо чи в тайзі? Треба нарешті почати вирубати правову тайгу, піднімати правову цілину, і засівати правове поле!
